- розкотистий
- -а, -е.1) Гучний і переривчастий, з розкотами (у 2 знач.).2) З розлогою, широкою, рівною поверхнею.3) заст. Легкий на ходу (про бричку, віз і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розкотистий
Смотреть что такое "розкотистий" в других словарях:
розкотистий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гурчати — чу/, чи/ш, недок., розм. Видавати, створювати протяжний, розкотистий звук, шум і т. ін … Український тлумачний словник
перекотистий — а, е. Гучний і переривчастий, з перекотами; розкотистий … Український тлумачний словник
реготати — очу/, о/чеш і рідко реготі/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Гучно, нестримно сміятися. || з кого. Насміхатися, глузувати з кого небудь. || перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). || перен. Створювати розкотистий… … Український тлумачний словник
розгонистий — а, е. 1) Який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю. || Якому властива стрімкість руху (про ходу, крок і т. ін.). 2) Який простягається на велику відстань; просторий. || Якому властиві видовженість, розмах. || Який має великі проміжки … Український тлумачний словник
розкат — у, ч. 1) Схил або укочене чим небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2) заст. Плоский насип або дерев яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. || розм. Весь кріпосний вал, усе земляне укріплення фортеці. 3) спец.… … Український тлумачний словник
розкот — у, ч. 1) Розлога, широка, рівна поверхня. 2) перев. мн. Тривалий, розкотистий гук, який лунає, поширюється далеко навкруги … Український тлумачний словник
розкотистість — тості, ж. Абстр. ім. до розкотистий … Український тлумачний словник
розкотисто — Присл. до розкотистий 1) … Український тлумачний словник
розсипчастий — а, е. 1) Який легко розсипається на окремі, не зв язані між собою частинки, крупинки. || Який легко кришиться; крихкий. 2) перен. Розкотистий, уривчастий (про звуки) … Український тлумачний словник
